• warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.

Заява в суд про навмисний злочин з боку УПСЗН от MARIE (перевод КлубничкаВероничка)

Страница для печатиПослать другу

 Відповідач1: Управління праці та соціального захисту населення 
Ленінської районної у місті Харкові Ради,
вул. Кацарська,54,
м. Харків, 61052
Відповідач2: Харківський обласний 
центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за 
призначенням і виплатою пенсій, 
вул. Чернишевського 51, 
м. Харків, 61002,
тел. 8 (057) 243 26 62

Заява
Про навмисний злочин з боку Управління праці і соціального захисту населення 
Ленінської районної у місті Харкові Ради

Я, ..., є матір’ю ... 25.06.2007року народження і маю право на отримання допомоги по народженню та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування”, оскільки являюсь застрахованою особою (п.2 ст.3).
Згідно цього Закону я маю право на матеріальне забезпечення як застрахована особа. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (п.1 ст.4). 
В даному випадку при народженні дитини я набула право отримувати матеріальне забезпечення у вигляді: 
- допомоги при народженні дитини (ст.ст. 40,41)
- допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст.ст. 42-44)
Згідно статтей 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога при народженні дитини та допомога по догляду за литиною надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну). В статті 41 цього Закону вказано, що допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. В ст. 43 – розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід дійти до висновку, що необхідно виходити з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для застрахованої працездатної особи, якій компенсується втрата заробітної плати на період відпустки по догляду за дитиною.
З метою відновлення своїх порушених прав, 31.10.2008 р. мною до Відповідача1 була направленна заява з проханням здійснити перерахунок розміру призначеної мені допомоги при народженні дитини та погашення заборгованності по цьому виду допомоги і по виплатам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з Рішеннями Конституційного суду від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та від 22.05.2007р. №10-рп/2008, але мені у здійсненні перерахунку Відповідачем1було відмовлено. Щомісячна допомога продовжує виплачуватися у розмірі 23% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на підставі статей Законів про Держбюджет на 2007-2009гг., які були визнані неконституційними вирішеннями Конституційного Суду і вживанню не підлягають. Так само рішення Конституційного Суду України обов'язкові для віконання на всій території України, остаточні і не можуть бути оскаржені. 
 
Своєю відмовою відповідач порушує:
ст.15 Закону України «Про звернення громадян» (цитую ст.15 зазначеного закону): “Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.” Відповідач1 повинен був перелічити усі мотиви відмови. Отже, розглянувши мою справу ПО СУТІ, як це й вимагається Законом України «Про звернення громадян», Відповідач не вказав такого мотиву відмови, як обмеження терміна дії рішеннь КСУ,а також не дав повного роз'яснення щодо порядку оскарження прийнятого рішення..
ст.19 Закону України «Про звернення громадян» „Органи державної влади і місцевого самоврядування, ..., їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; … скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; ...вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;”
Нічого з вишевказаного зроблено не було.
Крім того, при призначенні мені допомог Відповідач1 ознайомив мене тільки з можливостю перерахунку допомоги з урахуванням доходів згідно ЗУ”Про державну допомогу сім”ям с дітьми”. Мені не була надана повна інформація про надання соціальної допомоги, її розмір та термін призначення ,згідно якого Закону України нараховувалась допомога, не роз”яснен повністю порядок оскарження рішення – стосовно сроков звернення, не надана інформація стосовно Рішення КСУ №6-рп від 09.07.07 та можливості застосування Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. 
Наданням громадянам інформації в неповном обсязі, Відповідач1 порушує п. 3.1.36 свого Положення про управління праці та соціального захисту населення , а також ст.ст. 5, 9 ЗУ „Про інформацію”.

  Відповідач1 посилається на те, що працює лише із Законом « Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Проте це не так, і дана заява є спробою ввести суд в оману.
Згідно Положення про управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Харкові Ради основними завданнями управління є „ реалізація державної політики у сфері ... соціального захисту...” (п.2.1.)
Згідно Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 6 грудня 2006 року N 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України ”Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування в зв´язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженям та похованням” були передані органам праці та соціального захисту населення.
Така передача функцій не означає автоматичного позбавлення мене статуса застрахованої особи та неможливості отримання ціх допомог згідно Закону „Про ...страхування”, а наділяє УПСЗН повноваженнями щодо призначення та виплати допомог по народженню та по нагляду за дитиною не лише особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а і застрахованим особам згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування”. Цей Закон є чинним , його ніхто не відміняв, і саме цим законом повинно керуватися УТСЗН при призначенні і виплаті допоміг.
Виплата допоміг згідно із законом «Про допомогу сім'ям з дітьми» обмежує мої права, фактично позбавляє мене статусу застрахованої працездатної особи, а це не відповідає Конституції ( ст.22.) та не належить до компетенції УТСЗН.
Відповідач1 не керується спеціальним законом, що подлягає застосуванню в даному випадку до мене як до застрахованої особи, а посилається на різні підзаконні нормативно-правові акти, які звужують мої права і інтереси, що не відповідає ст.22 Конституції, і які не повинні застосовуватися, зокрема:

1. На Постанови КМУ №13 від 11.01.2007 та № 1751 від 27.12.2001
В даних постановах до повноваженнь Кабінету Міністрів входить встановити порядок призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми, тобто вирішити технічні питання, а розмір допомог - це матеріальний вміст мого права, він встановлюється Законом. Так само розмір допомог в Постанові №1751 відноситься до незастрахованих осіб:” Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну 
допомогу сім'ям з дітьми"...”, адже ця постанова розроблена саме на виконання Закону України „Про ...допомогу”.
 
2. На Закон про Державний бюджет.  
Встановлений частиною 2 ст 95 Конституцій України, частиною 2 ст 38 Бюджетного кодексу перелік правовідносин, які регулюються законом про державний бюджет України,являєтся вичерпним. А оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко позначений в Конституції України і Бюджетному кодексі, то цей закон не може звужувати або змінювати об'єм прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Використовувати норми закону про Держбюджет, які змінюють вже ухвалені закони, заборонено Конституцією України. Вирішенням КСУ визнані неконституційними п.7,14 ст.71 закону про держбюджет на 2007год і п/п 12 п. 25 розділу 2 закони про держбюджет на 2008год. Згідно ч.4 ст.9 КАСУ неконституційний нормативно-правовий акт вживанню не підлягає. Відповідач1 же використовував дані неконституційні нормативни акти навіть після прийняття КСУ рішення про їх неконстітуционнсті.

3. На то, що нибито виплата допоміг у належному розмірі буде бюджетним порушенням.
Згідно зі ст. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (цитую):
«Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.
< … > При цьому зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.»
Ті ж сам і вимоги відтворені в ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Тобто, ні у 2007 році, ні у 2008 не є бюджетним порушення облік спірних допомог в розмірі, визначеному ст. 41 та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами статей Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими встановлено розмір прожиткового мінімуму.
Постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», передбачен механізм коригування асигнувань з Державного бюджету України та погашення кредиторської заборгованості місцевих бюджетів щодо відповідних догомог. 
Що в об’єднанні з вищевказаними ст. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є достатьним для призначення та надання допомог у належному розмірі.
Облік допомог в розмірі, визначеному ст. 41 та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та надіслання такої інформації для збільшення обсягів субвенцій є обов’язком Відповідача1, оскільки саме він є головним розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів з виконання державним програм соціального захисту населення(п. 4.2.9 Положення про управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Харкові Ради).
Таким чином, ствердження Відповідачів щодо відсутністі фінансування та посилання на недостатність нормативно-правових актів для призначення та надання допомог у належному розмірі не відповідають дійсності.

4. . На відсутність механізму виплат за ЗакономУкраїни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Правовідношення, які виникають в процесі реалізації права на здобуття допомоги по народженню та по догляду за дитям до досягнення ним трилітнього віку засновані на принципі юридичної ясності. Позначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність конкретного нормативного акту, який призначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених в констіту-ционних і інших актах. 
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) від 4 грудня 1974 року, принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію - в даному випадку це гарантії надання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - якщо вони відступлять від неї (концепції), така держава чи її орган вважатимуться такими, що діють протиправно.
Отже навіть якщо немає який-нібудь конкретною постанов, це не означає, що допомоги мені повинні виплачуватися по іншому закону і в меншому розмірі. 

5. На відсутність коштів на виплату в повному об'ємі.
Твердження про те що допомоги не можуть бути виплачені в повному об'ємі через відсутність коштів в держбюджеті неправомірний, оскільки подібна причина не може бути підставою для відмови у виплаті допомог ( цій висновок був зроблений Європейським Судом з Прав Людини при винесенні ухвали від 08.11.05 у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) « Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань”. Чітко позначивши свою правову позицію, Конституційний Суд України неодноразово підкреслив :« що здійснення заходів по забезпеченню пільг, компенсацій і гарантій не залежить від наявності фінансування із бюджету, а має безумовний характер» ((Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 у справі щодо права на пільги; від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій; від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004 )

6. Посилання на те, що рішення КСУ нибито мають обмежену дію часом та не мають зворотної дії в часі.
Рішення Конституційного Суду України як офіційний акт — це формально встановлений документ, який видається від імені і в межах компетенції Конституційного Суду України, містить владний обов'язковий до виконання припис щодо конституційності або неможливості (неконституційності) застосування норми права.
- До повноважень Конституційного Суду України належить не прийняття або зміна якогось закону чи інших правових актів, а лише вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів (ст. 147 Конституції).
- Якщо закони та інші правові акти не відповідають Конституції України, вони за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині (ч.1. ст. 152 Конституції)
(тобто за Конституцією вони не мали право на існування).
- І як наслідок - згідно ч. 2. ст. 152 Конституції вони з дня ухвалення такого рішення втрачають чинність (тобто «втрачають юридичну силу»).
Втрата юридичної сили за Рішенням КСУ в жодному разі не говорить про те, що до втрати чинності ці неконституційні норми відповідали Конституції України. А навпаки підтверджують неправомірність існування та застосування таких норм із самого початку їх існування як таких, що не відповідають Конституції – Основному Закону України.
 Враховуючи, що рішення Конституційного Суду загальнообов’язкові у єдності мотивувальної частини, яка вміщує правові позиції, та резолютивної, яка формулює висновок, знання правових позицій Конституційного Суду має важливе значення як для правотворчої, так и для правозастосувальної діяльності.
Судові акти Конституційного Суду України, таким чином, мають зворотню дію в часі стосовно усіх без виключення суб’єктів, яким нанесено шкоду застосуванням нормативного акта, визнаного неконституційним. Відновлення таких прав, а також и відшкодування матеріальної шкоди та компенсація шкоди моральної повинні відбуватися у порядку, передбаченому законодавством Україны.
З дня прийняття цього рішення (ч. 2 ст. 152 Конституції Україны) треба вважати, що норма, визнана неконституційною, втратила силу з моменту свого видання (ч. 1 ст. 152 Конституции Украины). Значить, у відповідності до ст. 3 Конституции Украины, держава Укрїина навіть ціною самого свого існування з цього самого дня зобов’язана відновити всі без виключення права людей, які були порушені застосуванням неконституційної норми не залежно від часу такого порушення.
Саме тому існує й ч. 3. ст. 152 Конституції, згідно якої матеріальна шкода, завдана актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
 Рішення Конституційного Суду мають обов'язковий характер і спрямовані на всіх суб'єктів права.
  У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що „рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов’язковими до виконання на всій території України. Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об’єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними. 
Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150)“ ), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті вісім).».
Виходячи з вищевикладеного, слідує висновок, що посілання відповідача на те, що рішення КСУ обмежені часом та не має зворотної дії в часі є безпідставним. Те, що рішення 6-рп/2007г. набирає чинності з 09.07.2007г. говорить лише про те, що саме с цієї дати Відповідач1 повинен був нарахувати застрахованним громадянам допомоги по народженню та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Законом „Про страхування”. Якщо допомоги були призначени до цієї дати, то Відповідач1 повинен був зробити перерахунок виплати допомоги, виплатити недоотриману суму і надалі виплачувати допомогу згідно Конституції України, Закону „Про ...страхування”.

З вищевикладеного видно, що у Відповідача1 є всі повноваження та законодавча база для виплати допомог по народженню та по догляду за дитиною до трьох років на підставі закону „Про ...страхування” у належному розмірі.
Таким чином, приходимо до висновку, що Відповідач1, маючи всю необхідну інформацію і нормативно-правову базу навмисно не призначає і не виплачує мені допомоги по народженню та по догляду за дитиною до трьох років в повному розмірі, що суперечить законодавству, приносить збиток моїм інтересам, порушує мої права, а це є кримінальним правопорушенням. (ст. 27 карно-процесуального кодексу) - тут меня смущает наличие этой статьи, она вроде не к месту
  Призначення допомог у неналежному розмірі, відмова Відповідача1 зробити перерахунок та виплачувати мені допомоги в повному розмірі згідно ст.41, 43 Закону „Про ...страхування”, розцінюється як самоправство. (Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином ...) Якщо такими діями була заподіяна шкода інтересам громадянина, то посадові особи органа державної влади, що влаштував самоправство, повинни бути притягнути до відповідальністі у встановленому законом порядку.(ст.356 карно-процесуального кодексу України) 
Внаслідок протизаконних дій з боку УТСЗН мені завдана матеріальної шкода у розмірі 10890,21грн.
Таким чином, Відповідач1 як орган державної влади:
1.Обмежує об'єм моїх прав і інтересів (порушення ст.22 Конституції);
 2.Не виконує свої обов`язки: не надав мені повної інформації про надання соціальної допомоги , не шукав спосіб відновити мої порушені права, не роз'яснив порядок оскарження його відмови в перерахунку посібника ( порушення ст.15,19 Закона «Про звернення громадян», ст. 5, 9 ЗУ „Про інформацію”)
3.Використовував неконституційні нормативно-правові акти (порушує ч.4 ст.9 КАС, ст. 152 Конституції України), зараз використовує не застосовні до мене, як до застрахованої особи, нормативно-правові акти, які не лише обмеживають мої права, ущемлюють мої інтереси та позбавляють мене статусу застрахованої особи, але і мають нижчу юридичну силу, чим Закон України „Про ...страхування”.
4.Не дотримується норм Положення про управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Харкові Ради 
5.Займается самоправством
6. Заперечуючи проти мого позову, порушує не лише норми законів, прийнятих відповідно до Конституції, а так само норми Конституції, як норми прямої дії; оспорює, фактично оскаржує рішення Конституційного Суду, рішення якого обов'язкові для виконання на всій території України, остаточні і не можуть бути оскаржені (ст.150 Конституції).

Згідно п. 4.4 Положення про управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Харкові Ради саме начальник управління несе відповідальність за виконання покладених на управління завдань. 
Згідно п.51 постанови КМУ № 1751: „Посадові особи органів, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, винні у порушенні законодавства 
про державну допомогу сім'ям з дітьми, несуть відповідальність згідно із законом”. 
Згідно ст.24 Закону України „Про звернення громадян”: „Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.” 
Згідно ст.47 Закону України „Про інформацію”: „Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України”.
Керуючись ст 27 КПК Украіни „Притягнення до кримінальної відповідальності не 
інакше як за скаргою потерпілого”;
   
На підставі вищевикладеного прошу:  
1. Визнати умисним правопорушенням призначення Відповідачем1 допомоги по нардженню та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, меншім, ніж передбаченно законодавством;
2.Признать протиправною бездіяльність Відповідача1 по відношенню до перерахунку допомоги по народженню дитини та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
3. Залучити начальника Управління праці і соціального захисту населення 
Ленінської районної у місті Харкові Ради Тімощенко Т.М. до відповідальності згідно з законодавством України.
4. Стягнути з Відповідача2 на мою користь заборгованність по виплаті допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2009рр. в розмірі, що складає на даний момент 10890,21грн.
дата ФИО

 

Комментарии

yulia8008 аватар

"..........(Самоправ

"..........(Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином ...) Якщо такими діями була заподіяна шкода інтересам громадянина, то посадові особи органа державної влади, що влаштував самоправство, повинни бути притягнути до відповідальністі у встановленому законом порядку.(ст.356 карно-процесуального кодексу України) 

В заяві не правильно вказаний кодекс: "КАРНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ" , назву потрібно змінити  на "КРИМІНАЛЬНИЙ", т.я.  призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах, а кримінальний кодекс це нормативно-правовий акт, який містить правові норми та визначає які суспільно-небезпечні діяння є злочином та яка міра покарання передбачена за їх  скоєння. 

 

(Тема не указана)

Последние комментарии

Опрос

Как долго вы судитесь?: