Хранилище информации по судебной практике в области восстановления конституционных прав мам на социальную помощь при рождении ребенка и по уходу за ребенком до достижения ним 3-х лет.

Внимание!!! Для НОВИЧКОВ специальная тема на форуме

Сужение прав возможно только при чрезвычайной ситуации. И только!

Страница для печатиПослать другу

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, оскільки для значної кількості громадян України пільги компенсації і гарантії, право на які передбачено чиним законодавством, є основним або додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.



Зупинення його дії (т.е. право на то что мы требуем) можливе за умови введення відповідно до пункту 31 частини першої статті 85, пункту 19 частини першої статті 92 Конституції України надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України) (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

 

 

 

В ст. 64 КУ написано, что наши права (гарантированные КУ) не могут быть ограничены, кроме случаев военного и чрезвычайного положения (надзвичайного стану).

 

 

 

А что входит в перечень ситуаций, относящихся к надзвичайному стану?

 

ЗУ Про правовий режим надзвичайного стану (N 1550-III від 16 березня 2000 року):

 

 

Стаття 1. Визначення надзвичайного стану

Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.




Стаття 3. Правова основа введення надзвичайного стану

Правовою основою введення надзвичайного стану є Конституція України (254к/96-ВР ), цей Закон, інші закони України та Указ Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

 

Стаття 4. Умови введення надзвичайного стану

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.



Надзвичайний стан може бути введений в разі:

1)                               виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;

2)                                здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення;

3)                                виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4)                                виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5)                                спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

6)                                масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

7)                                необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

 

 

Ни одно из перечисленных условий не подходит под ситуацию, которая сейчас происходит в стране. "Стабілізація економічного становища", на которую законотворцы так любят ссылаться, тут однозначно не катит, т.е. формально повода ограничивать гарантированные КУ наши права у них (законотворцев) нет.

 Стабилизация экономического положения не входит в перечень ситуаций для объявления чрезвычайного положения.

 

То есть говорится вот о чем:

 

ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

 

Розділ IX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

5. До стабілізації економічного становища в Україні розмір виплати, передбаченої статтею 46 цього Закону, визначається  Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.{Пункт 5 розділу IX із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

 

 

 

 

Цитата:

....
Рассуждения КСУ тут же:

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України,
оскільки для значної кількості громадян України пільги,
компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним
законодавством, є додатком до основних джерел існування,
необхідною складовою конституційного права на забезпечення
достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України
( 254к/96-ВР ), який принаймні не може бути нижчим від
прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті
46 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права
шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів
за статтею 22 Конституції України не допускається. Зупинення його
дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 частини
першої статті 85, пункту 19 частини першої статті 92 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) надзвичайного стану (стаття 64 Конституції
України) (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня
2002 року N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) у справі щодо пільг,
компенсацій і гарантій).

 

 

Цитата:

Сообщение от leranata

А вот как судье преподнести ниже приведенную вырезку, чтоб и судью не обидеть, но и на всякий случай показать, что я в курсе, как должен поступать судья (тут я чуть наглею )?

Это не наглость, это можно сказать обязанность истца
Я у себя делала в иске так (упоминается другой закон, но это как образец)

"Підсумовуючи вищенаведене, окремо прошу суд звернути увагу на положення ст.ст. 8, 9 та ст.71 Кодексу Адміністративного судочинства України, якими законодавець встановлює що, суд при вирішенні адміністративної справи повинен: "

Из статьи в журнале (читала еще раз, и там ответ-мнение и на Ваш и на мой вопрос)

Статья 8 Конституции гласит: «В Украине признается и действует принцип верховенства права. Конституция Украины имеет наивысшую юридическую силу. Законы и иные нормативно-правовые акты принимаются на основании Конституции Украины и должны соответствовать ей. Нормы Конституции Украины являются нормами прямого действия. Обращение в суд для защиты конституционных прав и свобод человека и гражданина непосредственно на основании Конституции Украины гарантируется». Таким образом, если какой-то закон был принят с нарушением ч. 3 ст. 22 Конституции, а именно — уменьшил право человека на получение каких-либо выплат, льгот или компенсаций, то такой закон не может применяться, и должен действовать первоначальный закон, давший человеку право на указанную выплату, льготу или компенсацию. Причем для этого не обязательно наличие Решения КСУ, констатирующего, что тот или иной конкретный закон противоречит Конституции. Поэтому, даже без соответствующих Решений КСУ статья 43 Закона-1 и статья 15 Закона-2 должны применяться без ограничений, предусмотренных нормами Законов о бюджете. Подтверждением правильности такого вывода является и п. 2 Постановления (разъяснения) Пленума Верховного Суда Украины от 1.11.1996 г. № 9 «О применении Конституции Украины при осуществлении правосудия», где сказано: «...суды при рассмотрении конкретных дел должны оценивать содержание любого закона или иного нормативно-правового акта с точки зрения его соответствия Конституции и во всех необходимых случаях применять Конституцию как акт прямого действия. Судебные решения должны основываться на Конституции, а также на действующем законодательстве, которое не противоречит ей. ...



 

 

Таким образом, если какой-то закон был принят с нарушением ч. 3 ст. 22 Конституции, а именно — уменьшил право человека на получение каких-либо выплат, льгот или компенсаций, то такой закон не может применяться, и должен действовать первоначальный закон, давший человеку право на указанную выплату, льготу или компенсацию.

Я вот думаю, что выходит уменьшить пособия не могут не только бюджетом, но и даже отдельным законом, иначе опять нарушение этой статьи, убрать могут только НОВОЙ Конституцией...

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ 

14.08.2008 N 1406/100/13-08

9. Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав

Вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом II групи. Крім того, статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 3 січня 2002 року N 1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні.

Позивач стверджував, що статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому він звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак отримав відмову.

Просив визнати протиправною вказану відмову та зобов'язати відповідача нарахувати йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком станом на 1 листопада 2006 року, 1 січня 2007 року, 1 квітня 2007 року та стягнути з відповідача на його користь 12999,14 гривень, які не були йому нараховані та виплачені з 1 листопада 2006 року по 1 жовтня 2007 року.

 

 

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин Вищий адміністративний суд України визнав правильними та такими, що відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

 

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 

 

першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Також суди правильно не взяли до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

 

Давайте разберемся с 2008 г. и подсобираем себе нужные аргументы. Тем более уже есть решение КСУ от 27.11.08.
Во-первых, нужно обратить внимание суда на колизию (я имею ввиду застрахованных), почему нужно применять ЗУ о страховании: на основании письма Министерства юстиции Украины от 29.07.08 -

3. В случае существования несогласованности между актами, изданными одним и тем же органом, но имеющими разную юридическую силу, применяется акт высшей юридической силы. Например, в случае разногласия норм закона и Конституции Украины, принятых Верховной Радой Украины, - коллизия разрешается в пользу Конституции, имеющей наивысшую юридическую силу.

Тоесть, рассчет нам должны были делать по ЗУ о страховании(у кого начисления были после 22.05.08; у кого до 22.05.08, нужно ссылаться на ст. 152 КУ:
Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Во-вторых, еще в решении КСУ от 09.07.07 было указано (а в решении от 27.11.08 для особо одаренных повторялось), что "закон про Державний бюджет України як правовий акт стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України". И уже на основании этого призывать суд к тому, что в 2008 г. незаконно исключили ст.ст. 41, 43 ЗУ о страховании, а выплаты не должны были проводиться по ЗУ о помощи.

Тоесть, в суд мы обращаемся за защитой своего права, которое нарушает УТСЗН, в связи с несоответствием законов Конституции. И по закону только суд, в даной ситуации, может разрешить наш спор, а разрешить его суд должен, ГЛАВНОЕ, полагаясь на Конституцию.

 

 

Последние комментарии

Опрос

Как долго вы судитесь?: