• warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'acquia_marina_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.

Апелляционная жалоба(застрахована,ребёнок -январь 2007,суд ПИ-полный отказ)

КОТЁНОК аватар
Страница для печатиПослать другу

 Отредактировала в соответствии с комментариями Ann78.

                                                       Апеляційна скарга

28 липня 2009 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя  Донецької області (суддя Вайновський А.М.) було прийнято постанову (проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення) по справі № за моїм позовом  до  Управлінням праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району   Маріупольської міської ради про визнання дій по нарахуванню  одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  неправомірними, перерахунок та стягнення заборгованості по  даним  видам  допомог.   В якому оскаржувалися дії Управління, та висувалися такі вимоги до суду:
1.Визнати неправомірними дії  Відповідача, щодо призначення, нарахування і виплати сум допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,в результаті яких були порушені мої конституційні права та права особи застрахованої в системі загальнообов'язкового соціального страхування на отримання матеріального забезпечення у вигляді  Допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не нижче прожиткового мінімуму.
2.Визнати неправомірними дії Відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"№2240.
3. Зобов’язати Відповідача  провести перерахунок та донарахувати допомогу при народженні дитини (в сумі кратній 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини).
4. Зобов’язати Відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради,  провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 8 березня 2007 по 31 серпня 2009 року виходячи зі встановленого розміру прожиткового мінімуму .
5. Стягнути, з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, на мою користь заборгованість по виплаті допомоги при народженні дитини в розмірі 1 308(одна тисяча триста вісім ) грн.40 коп
  6.Стягнути з Відповідача на мою користь недоотриману , внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України ,суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з березня 2007 року по серпень 2009 року в загальному розмірі 13 185 (тринадцять тисяч сто вісімдесят п’ять) гривень 69 копійок .
7. Зобов’язати Відповідача, в подальшому , виплачувати мені( щомісячно) допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 8 січня 2010 року, в розмірі не менш прожиткового мінімуму який гарантовано ст.46 Конституції України та встановлено ст.43 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"
8. Стягнути з Державного бюджету України на мою користь всі судові витрати по справі у зв’язку із скрутним матеріальним становищем.
9. Зобов&rsquo;язати Відповідача виконати постанову суду за цим позовом негайно.</p>
10. Зобов&rsquo;язати Відповідача подати звіт про виконання судового рішення та встановити    строк подання зазначеного звіту.

Постанова виготовлена в повному обсязі і  отримана мною 07 вересня 2009 року. Зазначеним рішенням суду мені було повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог

       З даною постановою я не погоджуюсь у повному обсязі, вважаю її такою, що підлягає скасуванню у зв&rsquo;язку з неправильним та неповним дослідженням судом першої інстанції доказів і встановленням обставин у справі, застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд вирішив, що право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною по досягненню неї трирічного віку - визначено лише ст.15 Закону України &laquo;Про державну допомогу сім&rsquo;ям з дітьми&raquo;, Постановою Кабінету Міністрів України №13 від 11 січня 2007 року,Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751,Законом України &laquo;Про державний бюджет України на 2007 рік&raquo;, Законом України &laquo;Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України&raquo;&raquo; та Законом України &laquo;Про Державний бюджет на 2009 рік

Погоджуючись з висновками суду:  що позивачка _ПІБ_ згідно із свідоцтвом про народження є матір'ю _ПІБ_, 08 січня 2007 року народження, з 08 березня 2007 року перебуває на обліку в УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради та отримує щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що _ПІБ_, є особою, яка працює на умовах трудового договору, перебуває у відпустці по догляду за дитиною (ч. 1 ст. 6 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням").                                                                                                                                                                                                                                          Тобто на позивача поширюються статті Закону № 2240, в тому числі стаття 43, якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

        Вважаю, що суд неправомірно посилається в мотивувальній частині те ,що виплати згідно з нормами ст.43 Закону України &laquo;Про загальнообов&rsquo;язкове  державне соціальне страхування у зв&rsquo;язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами ,зумовленими народженням та похованням&raquo; від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ,приймаючи до уваги ст.50 Закону ,є функцією органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,а УПСЗН не здійснює виплат за цим Законом.
Згідно  Типовому положенню про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007. №790,призначення та виплата соціальних виплат  встановлених законодавством,а також виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету входить в компетенцію районного управління. А одним з  основних завдань управління є: забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про ; загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист та соціальне обслуговування населення.           

    Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачено, що джерелами формування коштів загальнообов'язкового  державного соціального страхування також є асигнування із Державного бюджету України.        

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України від 19.12.2006, № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Зазначена норма Закону не визнавалася неконституційною, тому являється чинною та регулює правовідносини стосовно визначення джерел фінансування виплати зазначених видів соціальних гарантій.       

  Таким чином, з 01.01.2007 року допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується  з Державного бюджету України, що виключає можливість здійснення таких виплат за рахунок Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.        

   Також ,відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 06.12.2006 року № 218-ос &ldquo;Про передачу органам праці  та соціального захисту населення документів для продовження виплати допомоги застрахованим особам&rdquo; робочі органи Фонду були зобов'язані здійснити заходи щодо передачі управлінням праці та соціального захисту населення  всі справи та відомості для продовження виплати останніми допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку.        

   Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06.12.2006 року № 453 &laquo;Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам  від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення&raquo; зазначено, що така передача здійснюється у зв'язку з виплатою допомоги у 2007 році з  коштів державного бюджету.         

  Крім того, в Наказі Міністерства праці та соціальної політики України від 06.12.2006 року № 453 зазначено, що такі виплати проводяться на підставі документів, визначених Законом України &laquo;Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням&raquo;та у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.        

  Зазначеним Наказом УПСЗН зобов'язані виплачувати допомогу по догляду за дитиною застрахованим особам без будь-яких виключень. На день видання наказу діяла саме правова норма - стаття 43 Закону України &laquo;Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням&raquo;, яка передбачала виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Посилання в Наказі на те, що порядок проведення виплат встановлюється Кабінетом Міністрів України, не означає, що встановлення порядку реалізації соціальної гарантії, передбаченої статтею 43 Закону України &laquo;Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням&raquo;, автоматично може змінювати обсяг цієї гарантії підзаконним нормативним актом. Більш того, на час видання цього Наказу ще не існувало Постанови Кабінету Міністрів від 11.01.2007 року № 13, на яку посилається відповідач, як на єдиний нормативний акт, який регулював питання виплати допомоги застрахованим особам та повноваження виплачувати таку допомогу органами праці та соціального захисту населення.      

     За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 і  відповідно до положень пп.3 п.1 ст.22, ст. 102 Бюджетного Кодексу України - виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 &laquo;Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років&raquo;.   

   З огляду на вищевикладене, можемо дійти до висновку, що належним відповідачем у спорах щодо розміру виплати з 1 січня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є територіальні управління праці та соціального захисту населення.      

  Крім того фактично неправомірні виплати  здійснювало саме Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради,а не Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.     

  Тому вважаю, що виводи суду про те, що виплати повинен був здійснювати Фонд соціального страхування,не мають бути підставою для відмови в позові.               

   При винесенні рішення, мої вимоги про визнання дій неправомірними , щодо призначення, нарахування і виплати сум одноразової допомоги при народженні дитини   , були залишені без розгляду. Вважаю це порушенням статей 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, та вирішенням справи з помилковим застосуванням норм процесуального права.      

  Правовідносини з цього питання між мною і відповідачем мають регулюватися  Конституцією України та Законом України &bdquo; Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням &rdquo; .      

    Згідно діючої на час призначення допомоги редакції ст. 41 Закону &laquo;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням&raquo;:       

   &laquo;Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.&raquo;         

   Мені була нарахована та виплачена грошова допомога при народженні дитини у розмірі 8500грн., тобто менше ніж зазначено у Законі України &laquo;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням&raquo;.     

      Згідно із Законом України &ldquo; Про Державний бюджет України на 2007 рік &rdquo; від 19.12.2006 р., дію статті 41 на 2007 рік  було зупинено.       

  Згодом, положення Закону України &bdquo; Про Державний бюджет України на 2007 рік &rdquo; щодо встановлення розміру допомоги при народженні дитини ,рішенням Конституційного Суду України № 6-рп\2007 ( від 09.08. 2007 р.) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).           У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно частини третьої статті 22 та статті 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.       

     Згідно з частиною І статті 17 Закону України &bdquo;Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини&rdquo; суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.            При розгляді справи &bdquo;Кечко проти України&rdquo; Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Але слід звернути увагу на те, що ці зміни повинні вноситись не Законом про Державний бюджет, а окремим законом.      

     Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.         

  Частиною третьою статті 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.       

     На підставі викладеного ,я вважаю, допомога при народженні дитини повинна була мені призначатися відповідно до розміру, передбаченого статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням" № 2240-ІІІ від 18.01.2001 р.  Вважаю що суд неправомірно посилається в мотивувальній частині на ст.14 Закону України &laquo;Про державну допомогу сім'ям з дітьми&raquo;. Цитую: &laquo;Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст.14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений Закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.&raquo;        

  Згідно зі ст. 10 Закону України &laquo;Про державну допомогу сім'ям з дітьми&raquo; (в редакції, що діяла на момент народження дитини позивачки)  &laquo;Одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.&raquo;,а ст.13 &laquo;Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.&raquo;           

   Також  я вважаю ,що суд неправомірно &laquo;відмовляє в задоволенні позовних вимог, пред'явлених УПСЗН, як органу, що в межах свої повноважень здійснив в повному обсязі з чинним законодавством, який регулює спірні правовідносини, в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №13 від 11 січня 2007 року щодо зобов'язання провести перерахунок і виплату недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зокрема, за період з березня 2007 року - грудень 2007 року.&raquo;      

     Суд встановив,що &laquo;УПСЗН з березня 2007 року, в тому числі, у спірний період часу березень-грудень 2007 року, здійснювало призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року №13. Так, в п.9 даного Порядку, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин&raquo; передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму,встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму (мінімальний розмір).  Тобто фактично, допомога виплачувалась у розмірі, встановленому статтею 56 Закону &laquo;Про державний бюджет України на 2007 рік&raquo;.   

   Однак, такий розмір призначених та виплачених соціальних виплат є неправомірним з огляду на наступне:          В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. (ст.8).Тому, основними нормативними актами, якими повинен керуватися Відповідач під час призначення та виплаті допомог є Конституція України  та Закони України.    

     Будь-які закони та нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини стосовно прав та свобод громадян, у тому числі Закони України: &ldquo; Про Державний бюджет України на 2007 рік", &ldquo; Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України &rdquo;, " Про Державний бюджет України на 2009 рік ", Закон України &laquo;Про державну допомогу сім&rsquo;ям з дітьми&raquo;, Закон України &laquo;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"№2240 , Постановою КМУ від 11.01.2007 №13 &laquo;Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми&raquo;,Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 мають відповідати вимогам Конституції України.       

      Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

   Тому, приймаючи до уваги, що п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року №13  не відповідає статті 46 Конституції України і виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застосуванню підлягають ст. 41, 42, 43 Закону № 2240,а не постанова Кабінету Міністрів України № 13, яка істотно звузила  обсяг встановлених законом прав.      

  Статтею 43 Закону України &laquo;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"№2240 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму встановленого законом. Це цілком відповідає ст.46 Конституції України, в якій чітко зазначено, що пенсії, інші види соціальних  виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.       Пунктом 7 статті 71 було зупинено на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України №2240 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,але Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 по справі №1-29/2007 &bdquo; Про соціальні гарантії громадян &rdquo; положення пункту 7,пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України &laquo;Про державний бюджет України на 2007 рік&raquo; визнані неконституційними через те ,що даними нормами порушуються права і свободи громадян, знижується їх життєвий рівень. Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України,положення визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.            

  Згідно ст.1  ЗУ &laquo;Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії&raquo; від 05.10.00 №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії &ndash; це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці,  доходів громадян,  пенсійного забезпечення, соціальної   допомоги,  розміри  інших  видів  соціальних  виплат, встановлені законами та іншими  нормативно-правовими  актами,  які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. В цьому законі ч.3 ст. 17 за своїм змістом дублює ч.3 статті 46 Конституції України : &laquo;&hellip; основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом&raquo;.  Звертаю увагу, що дію цього закону на період призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною жоден інший закон не призупиняв і не скасовував.     

    Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.        

    Виходячи з вищенаведеного приходимо до висновку,що відповідачем не може застосовуватись Постанова КМУ №13 від 11.01.2007 &laquo;Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми&raquo;, прийнята на виконання норм, визнаних неконституційними.            

При визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб, має застосовуватися  розмір допомоги, визначений ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".        

    Що стосується недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2008 року по 31 серпня 2009 року включно,  При винесенні постанови суд обґрунтовує своє рішення Законом України &bdquo; Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України &bdquo; Про Державний бюджет України на 2009 рік".     

      Але Законами України &laquo;Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України&raquo; та &laquo;Про державний бюджет України на 2009 рік&raquo; обмежено мої права на отримання встановлених законом сум допомоги при народжені дитини та допомоги по догляду за дитиною, які є складовими мого конституційного права на соціальний захист та достатній рівень життя (ст.46, 48 Конституції). Згідно ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.           

Відповідно до статті 8 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1), Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2), звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3).           

  Але судом першої інстанції всупереч зазначеного принципу верховенства права прийнято рішення без врахування судової практики Європейського Суду з прав людини(у судовому засіданні мною надавались пояснення з цього питання) , правових норм Конституції України та висновків Конституційного Суду України, який у відповідності до статті 147 Конституції України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, що вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Рішення Конституційного Суду України, ухвалені із зазначених питань, є обов&rsquo;язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.        

         Зокрема, суд у своєму рішенні не прийняв до уваги останнє рішення від 27 листопада 2008 року №26-рп/2008 на подання Кабінету Мiнiстрiв України, в якому просить дати офіційне тлумачення положення частини другої статтi 95 Конституцiї України стосовно можливості зупиняти дію та скасовувати норми законів, якi визначають пiльги, компенсацiї, гарантiї, при встановленнi законом про Державний бюджет України видаткiв на загальносуспiльнi потреби. Конституційний суд України робить чіткий і конкретний висновок з приводу призначення Державного бюджету України.  Цитую:   

    &laquo;Розглядаючи порушене питання, Конституцiйний Суд України виходить з правових позицiй, висловлених ним, зокрема, у Рiшеннi вiд 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справi про соцiальнi гарантiї громадян та у Рiшеннi вiд 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справi щодо предмета та змiсту закону про Державний бюджет України.       

  Ці позиції полягають у тому, що: &laquo;закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України &ndash; він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення&raquo; (абзац 6 пункту 4 мотивувальної частини Рішення № 6-рп/2007); &laquo;законом про Держбюджет не можна вносити змiни до iнших законiв, зупиняти їх дiю чи скасовувати їх, оскiльки з об&rsquo;єктивних причин це створює протирiччя у законодавствi, i як наслiдок &ndash; скасування та обмеження прав i свобод людини i громадянина. У разi необхiдностi зупинення дiї законiв, внесення до них змiн i доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремi закони&raquo; (абзаци третiй, четвертий пiдпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2008).&raquo;        

    Отже, норми Закону України Про державний бюджет (на які посилається в Постанові суд), якими змінюються інші закони України, не тільки не мають вищої юридичної сили, а взагалі не можуть застосовуватись судом при вирішенні спору.        

  Виключення зі статей 13, 15  Закону України &laquo;Про державну допомогу сімям з дітьми&raquo; у 2008 році слова &laquo;незастрахованих&raquo;, визначило цей Закон загальним для регулювання відносин щодо виплати допомоги всім особам. Тому приймаючи до уваги, що спеціальним законом визначені інші умови, порядок та розміри виплат допомоги для застрахованих осіб, в цьому випадку необхідно керуватися саме нормами спеціального закону, тобто Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".         

  Вже після визнання неконституційними скасування статей 41, 43 Закону 2240, Законом України № 309-VІ від 03.06.2008 року були внесені зміни до зазначеного вище Закону, але такі зміни не торкалися прав застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, і після внесення змін 03.06.2008 року застраховані особи як і раніше отримали право на допомогу саме на підставі Закону 2240. Цю обставину суддя не взяв до уваги. У своїй постанові суддя зазначив, що &laquo;проведення виплат позивачці з 01 січня 2008 року допомоги по догляду за дитиною в розмірі 144,10 гривень щомісячно є таким, що відповідає положенням вищевикладеного, чинного на спірний період часу, законодавства&raquo;      

  Тому вважаю прийняте рішення безпідставним, та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.        

Щодо зобов&rsquo;язання  Відповідача, в подальшому , виплачувати мені( щомісячно) допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 8 січня 2010 року, в розмірі не менш прожиткового мінімуму. Суд відмовив мені у позовній вимозі, так як на його думку вона не має під собою  правового підґрунтя.       

  Однак ,прошу   звернути   увагу  на те ,що  спір   щодо   розміру    допомоги,    яка    буде виплачуватись   в   подальшому,   вже   існує між мною та Відповідачем: на це вказує саме відмова Відповідача здійснити перерахунок допомог відповідно до чинного законодавства України &ndash; тобто   відмова    від   усунення    порушень    законодавства   при  призначенні допомоги - та моє звернення до суду.          

  Дане  твердження   ґрунтується на тому факті, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається   на   весь   час   її   надання, а не на деякий   період   ії   отримання.        

     Цитую  ст.18 Постанови   КМ України  №13  від 27.12.2001 р. &laquo;Про Порядок призначення і виплати допомоги сім&rsquo;ям з дітьми&raquo;: &laquo; Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня   звернення   за   її  призначенням &hellip; по день її закінчення.&raquo;        

   При    цьому жодним нормативно-правовим актом не зазначено,    що початок нового календарного року є підставою для перепризначення розміру допомоги.          

  Коригування   розміру   допомоги    в сторону  її зменшення заборонено нормами ст.ст. 22, 46 Конституції України,   якими   визначено   що,   при   прийнятті      нових законів  або  внесенні  змін  до  чинних  законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав; а соціальні виплати та допомоги, мають забезпечувати   рівень   життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.        

    Таким чином,  для   вирішення в повному обсязі спору  щодо розміру допомог суд повинен  не  лише   стягнути   недоплату  (заборгованість),  а  й   зобов&rsquo;язати Відповідача виплачувати  щомісячно  допомогу  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку   в   розмірі   не   менше   прожиткового  мінімуму до закінчення періоду ії отримання  (до 08 січня 2010 р. включно).                    

    Згідно з положеннями ст. 13 Конвенції: &laquo;Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.&raquo;. Згідно з положеннями п.1 ст. 6 Конвенції: &laquo;1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру &hellip;&raquo;.       

Фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав відповідно до частини 3 статті 8 КАС України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.        

Суд безпосередньо застосовує положення Основного Закону в разі:         

1. коли зі змісту норм Конституції України не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;         

2. коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції України чи прийнятий після цього, суперечить їй;        

3. коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України, суперечить Конституції України;       

  4. коли укази Президента України, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції України.    

  Положеннями законів Про Державний бюджет на 2007,2008,2009 рр., на які посилається при винесенні постанови суд першої інстанції,  законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин (зупинив дію окремих положень законів і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними), але оскільки  перелік відносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет, є вичерпний, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.            

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей (ст.68 Конституції), норми Конституції України є нормами прямої дії, права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч.1 ст.55 Конституції), кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 ст.55 Конституції). Судом першої інстанції невірно визначений характер спірних правовідносин, а відповідно, і нормативно-правова база, яка регулює ці відносини, і, як результат &ndash; винесена постанова, яка не має відношення ні до об&rsquo;єкту процесуального, ні до суті матеріально-процесуальних вимог, ні до фактичних підстав адміністративного позову, яке до того ж суперечить основному завданню адміністративного процесу &ndash; направлено не на захист порушеного суб&rsquo;єктивного права громадянина (в даному випадку &ndash; права соціального забезпечення), а захищає інтереси суб&rsquo;єкта адміністративно-владних і бюджетно-фінансових правовідносин, та утверджує преобладання спеціальної компетенції органа, наділенного владними повноваженнями, над його загальною &ndash; конституційною компетенцією, що саме по собі суперечить принципам правової соціальної держави.        

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 21, 88, 159,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України:

ПРОШУ: 

1.Прийняти дану скаргу до розгляду;

2. Відмінити рішення Орджонікідзевського районного суду за справою №2а-86/09 від 28 липня 2009 року, та винести нове рішення, яким відновити мої суб&rsquo;єктивні права, порушені в правовідносинах, в яких держава уповноважила Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради виконувати свої гарантійні обов&rsquo;язки в області соціального захисту населення і стягнути на мою користь заборгованість по виплаті допомоги при народженні дитини в розмірі 1 308(одна тисяча триста вісім ) грн.40 коп. та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з березня 2007 року по серпень 2009 року в розмірі 13 185 (тринадцять тисяч сто вісімдесят п&rsquo;ять) гривень 69 копійок,а загалом 14 494(чотирнадцять тисяч чотириста дев&rsquo;яносто чотири) гривні 09 копійок.

3. Прошу розглянути справу за моєї відсутності. 

4.Прошу вислати копію постанови Донецького окружного апеляційного адміністративного суду за моєю адресою:Донецька область місто Маріуполь

Додатки:

  1. Копія апеляційної скарги для відповідача.

2. Квитанція про сплату державного мита .</p>

Последние комментарии

Опрос

Как долго вы судитесь?: