Хранилище информации по судебной практике в области восстановления конституционных прав мам на социальную помощь при рождении ребенка и по уходу за ребенком до достижения ним 3-х лет.

Внимание!!! Для НОВИЧКОВ специальная тема на форуме

Мой иск за 2009-2010 гг (новое дело)

Страница для печатиПослать другу

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

 

про визнання протиправними дій та бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради,

та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

 

Я, ...., 21.12.2007 року народила сина, ..., про що Дзержинським відділом РАЦС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області у Книзі реєстрації народжень дата зроблено актовий запис за №...

З 4 березня 2008 року я перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначена відпустка переривалася у зв’язку з тим, що 24 листопада 2008 року я змушена була стати до роботи. Але у 2009 році відпустку було знов поновлено.

У відповідності до ст.179 Кодексу законів про працю України та ст.18 Закону України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки» за місцем моєї роботи наказом №15-в від 02.03.2009 р. мені надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.03.2009 р. по 21.12.2010 р. Копія наказу надається (додаток до Адміністративного позову).

Оскільки до народження дитини та початку відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку я працювала (посада та місце роботи), я є особою, що застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. (Згідно п.1 ч.1 ст.6 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2240-ІІІ) загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання.)

Тому згідно Закону України № 2240-ІІІ мені, як застрахованій особі, надано право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною (п.2 ст.3). Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (п.1 ст.4). Тобто згідно зі статтями 42-44 Закону України № 2240-ІІІ я набула право отримувати матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка є формою соціального забезпечення громадян, гарантованого ч.2 ст. 46, ст. 21 Конституції України.

У зв`язку з тим, що з 01.01.2007 р. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007р. №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» зазначені допомоги призначаються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб, я звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради (далі –Відповідач) із заявою про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідачем протягом 2009 року мені було виплачено допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за березень – 125,81 грн. (130 грн./31 день х 30 днів = 125,81 грн.), за квітень – грудень 2009 року щомісячно по 130,00 грн. Всього за період з 02.03.2009 р. по 31.12.2009 р. мені було виплачено 1 295,81 грн. У 2010 році продовжено виплату допомоги у розмірі 130,00 грн. щомісяця.

Вважаю, що такий розмір зазначеної допомоги не відповідає розміру, встановленому чинним законодавством, виплата допомоги у заниженому розмірі є порушенням наданих мені прав, тому у відповідності до норм ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. №393/96-Вр із змінами та доповненнями я звернулася до Відповідача із заявою про відновлення мого права та здійснення доплати невиплачених мені сум (копія заяви додається до Адміністративного позову). Але Відповідачем у цьому було мені відмовлено (копія відповіді додається до Адміністративного позову), тому з метою захисту своїх прав я змушена звернутися до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

 

Отже, вважаю відмову Відповідача неправомірною та свої позовні вимоги я обґрунтовую наступним:

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є  людина,  її  права  і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,  а їх утвердження і забезпечення  є  головним  обов'язком держави  (стаття  3),  права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21),  Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, звуження  їх змісту і обсягу при  прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається (ч.2, 3 статті 22). Громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. (ст.46) Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї, що включає достатнє харчування, одяг і жило (ст.48).

Зазначеній статті Конституції України відповідає також ст.17 Закону України від 05.10.2000 р. №2017-ІІІ  "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", у відповідності із якою розміри державної соціальної допомоги включено до числа основних державних соціальних гарантій та встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно преамбули, Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Згідно ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії – це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Згідно зі ст.19 зазначеного Закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

У відповідності з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, утверджуючи і забезпечуючи  права  і  свободи  громадян, держава  окремими  законами  України  встановила  певні  соціальні пільги,  компенсації і гарантії,  що є  складовою  конституційного права  на соціальний захист,  а тому відповідно до  частини  другої  статті  6,  частини другої статті  19,  частини  першої  статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади,  місцевого самоврядування, їх  посадовими  особами. 

Статтею 64 Конституції України встановлено, що  Конституційні права та свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, та зазначено вичерпний перелік таких випадків, а саме: в умовах воєнного або надзвичайного стану  можуть встановлюватися  окремі обмеження прав і  свобод людини із зазначенням строку дії цих  обмежень, та  визначено  ряд  прав  і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин. Невиконання  державою  своїх  соціальних зобов'язань  щодо  окремих  осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип  довіри  особи  до держави, що   призводить до порушення принципів соціальної, правової держави, які втілено  також  у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному  пакті  про економічні, соціальні і культурні права 1966 року,  Конвенції про захист  прав людини і основоположних свобод 1950 року,  та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), вчиненої 03.05.1996 р. у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 07.05.1996 р. у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14.09.2006 р. №137-V, держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення та її задовільний рівень тощо.

Крім того, на підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

 

У відповідності до Закону №2240-ІІІ право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною (п.1 ст.42). Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п.2 ст.42). Статтею 43 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Враховуючи, що згідно ч.3 та ч.4 ст.1 Закону України від 15.07.1999р. №966-XIV «Про прожитковий мінімум» особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку, відносяться до працездатних осіб, слід дійти висновку, що застрахована працездатна особа, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відноситься до категорії «працездатних осіб», тому при обчисленні даного виду допомоги, що надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки, необхідно виходити з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для застрахованої працездатної особи, якій компенсується втрата заробітної плати на період відпустки по догляду за дитиною.

Законом України від 26.12.2008 р.  № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що «прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року» - ч.1 ст.54. Отже, прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджений у розмірі з 01.10.2008р. - 669 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб абз.4 ч.1 ст.1 Закону України від 20.10.2009 р. № 1646- VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено з 1 листопада 2009 року у сумі 744,00 грн., з 1 січня 2010 року - 869 гривень.

З огляду на вищенаведене, мені належало виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наступних розмірах:

Березень 2009 року – 669.00 грн. : 31 день х 30 днів = 647,42 грн.;

Квітень 2009 – жовтень 2009 р. по 669,00 грн. щомісяця;

Листопад 2009 – грудень 2009 р. – по 744,00 грн. щомісяця.

Тобто за період з 02.03.2009 р. по 31.12.2009 р. я мала отримати не 1 295,81 грн. (як було фактично виплачено Відповідачем), а 6818,42 грн., а з 01.01.2010 року – по 869,00 грн.

Таким чином, сума недоотриманої мною допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік складає 5522,61 грн. , за січень - лютий 2010 року – 1478,00 грн.

 

У своїй відповіді (дист від №) щодо визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Відповідач посилається на посилаючись на ст.46, ст.54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», п.22 Постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» із змінами та доповненнями.

 

З цього приводу слід зазначити наступне:

У відповідності до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» "допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України".

Статтею 54 зазначеного закону встановлено, що «...у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.»

Розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зазначений закон не встановлює. Зазначені розміри встановлено законами України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (ст.15) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (ст.43). Будь-яка постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, що складається на виконання конкретного закону з метою встановлення порядку його виконання, тому не може суперечити йому. Тобто, якщо Конституцією України та Законами України («Про державні соціальні гарантії», «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням») встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною, то Кабінет Міністрів України не має повноважень зменшувати цей розмір та скасовувати права, надані законом як вищим нормативним актом.

Отже, враховуючи, що у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є протиправною та протизаконною бездіяльність Відповідача щодо недотримання норм законів України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (ст.15) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (ст.43), та протиправними дії щодо застосування підзаконних нормативно-правових актів, які не відповідають цим законам та Конституції України.

Намагання Верховної Ради України обмежити права осіб на отримання належного розміру соціальної допомоги, зокрема допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, шляхом зупинення дії статей зазначених законів та внесення до них змін при прийнятті законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", закінчилося тим, що рішеннями Конституційного Суду України було визнано неконституційними зміни, внесені до законів України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» (рішення від 09.07.2007 р. №6-рп/2007) та зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (рішення №10-рп/2008  від 22.05.2008 р.).

В свою чергу, враховуючи, що дія кожного закону про Державний бюджет України на відповідний рік закінчується 31 грудня цього конкретного року,  у 2009 році є діючою частина 1 статті 15 зазначеного Закону у редакції, що діяла до прийняття Закону №3235-IV від 20.12.2005 «Про Державний бюджет України на 2006 рік», тобто до того, як Верховною Радою щороку (починаючи з 2006 року) вносилися зміни до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» законами про Державний бюджет України на відповідні роки.

Отже, враховуючи, що дія ч.1 ст.15 Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» згідно із Законом №3235-IV від 20.12.2005 була зупинена на 2006 рік (тобто до 31.12.2006 р.), згідно із Законом №489-V від 19.12.2006 зупинена на 2007 рік (тобто до 31.12.2007 р.), а дія змін, внесених Законом №107-VI від 28.12.2007 р., у відповідності до ч.3 п.2 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону №107-VI від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України та внесення змін до деяких законодавчих актів України», закінчилася 31.12.2008 р., з 01.01.2009 року діє наступна редакція ч.1 ст.15 Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років».

Таким чином, є безпідставним посилання Відповідача на будь-яку іншу редакцію зазначеної статті, а також на будь-які інші нормативно-правові акти (в тому числі постанови Кабінету Міністрів України), прийняті на виконання втративши чинність редакцій закону.

Отже, у 2009 році Верховною радою України не зупинялася дія та не вносилися зміни до законів України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (в тому числі в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років).

Тому незважаючи на те, що у 2009 році виплата  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років здійснюється лише органами праці та соціального захисту населення (для застрахованих осіб - за місцем їх проживання), право на отримання зазначеної допомоги надається двома законами: для  застрахованих осіб - "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", для непрацюючих - "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"). Підтвердженням цьому є наступні норми законів:

У відповідності до Закону України №2240-ІІІ від 18.01.2001р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України (п.1 ст.4). Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Статтею 34 Закону №2240-ІІІ встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (зокрема, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. (ч.1 ст. 42). Зазначена допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст.43)

У той же час Закон України від 21.11.92 р. №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до  статті 13 цього закону має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Тобто Законом України від 21.11.92 р. №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» регулюються питання призначення названих видів допомоги саме особам, не застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З огляду на вищенаведене, призначення та виплата одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мені, як особі, що застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідно здійснювати за законом, що регулює зазначені питання саме для застрахованих осіб – тобто Законом України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та в даному випадку є спеціальним законом. Таким чином, застосуванню до спірних взаємовідносин підлягають саме норми Закону України № 2240-ІІІ.

 

На час розгляду судом даного позову розглядається питання щодо відповідності дій Відповідача у 2009 та у 2010, поточному році, Конституції України та Законам України, що є діючими саме протягом цих років.

Конституцією України (ч.3 ст.22) встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень (ч.2 ст.64 Конституції).

Крім того, враховуючи, що зазначене порушення (виплата мені допомоги по догляду за дитиною у неповному розмірі) триває, оскільки відповідно до протоколу №452383 від 12.03.2008 р. допомога вже призначена Відповідачем на термін до 21.12.2010 р. в розмірі 130,00 грн. щомісячно та виплачується саме у відповідності до цього призначення і Відповідач не має наміру самостійно здійснювати перерахунок до прожиткового мінімуму, тому для вирішення в повному обсязі спору необхідно не лише стягнути недоплату (заборгованість), а і зобов’язати Відповідача в подальшому виплачувати мені допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку щомісячно в розмірі, встановленому ст.46 Конституції України та ст.43 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", тобто не меншому за прожитковий мінімум, починаючи з 01.03.2010 р. по 21.12.2010 (досягнення дитиною трирічного віку) або до дати закінчення моєї відпустки по догляду за дитиною до трьох років (якщо відпустка закінчиться раніше за 21.12.2010 р.)

Тому я маю право просити суд прийняти постанову, яка б у повній мірі гарантувала б  дотримання і захист моїх прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, як це передбачено ч.2 ст.162 КАС України.

 

           Згідно ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

           У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених п. 1, 2 ч. 1 цієї статті (зокрема, присудження виплати інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів).

          Відповідно до абз.2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 р. №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» «...в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (далі — субвенція) з 1 січня — призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб...» 

Аналогічна норма відтворена і у ч.1 ст.102 Бюджетного Кодексу України: видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» п.4 ч.1 ст.89 Бюджетного Кодексу (тобто видатки на державні програми соціального захисту: допомога сім’ям з дітьми тощо), фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підпадають під визначення інших періодичних платежів з Державного бюджету України, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України.

Як було зазначено мною у адміністративному позові протягом 2008 року Управлінням праці та соціального захисту населення  виконкому Дзержинської районної у місті ради не в повній мірі виплачувалися належні мені, у відповідності до діючого законодавства, допомога при народженні дитини, та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з чим виникла недоплата на загальну суму 6928,13 грн. В умовах сучасного економічного стану, враховуючи рівень інфляції за 2009 рік, ця недоплата має тенденцію до стрімкого знецінення. Крім того, ця сума є суттєвою для мене та має велике значення для достатнього забезпечення рівня життя моїх малолітніх дітей, тому з метою своєчасного та ефективного відновлення мого порушеного права на отримання допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених Законом України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а також з метою уникнення фізичних та моральних страждань внаслідок незаконного зниження мого життєвого рівня та моєї дитини вважаю за необхідне звернутися до Суду з проханням звернути постанову по справі до негайного виконання з підстав, наведених вище.

 

На підставі вищенаведеного, керуючись:

  • Статтями 1,3, 8, ч.2 ст.19, 21, 22, 46, 48, 55, 56, 64, 68, 124, 152 Конституції України;
  • Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя";
  • Статтями 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян»;
  • статтями 17, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії";
  • ч.2 ст. 1; ч.1 ст. 4; п.3 ст.5; п.3 ч1 ст. 29; п.4 ч.1 ст. 34; ст.43-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням";
  • Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р.;
  • Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р.;
  • статтями 1-7 Закону України від 19.10.2000 р. № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням  строків їх виплати»;
  • статтями 2, 5, 6, 8, 9, 14, п.1 ст.17, пп.1 п.1 ст. 18, п.2 ст.19, п.п.1, 2 ст.21, ч.3 ст.49, ч.2 ст.50, ст.51, ст.94, ст.ст. 104-106, ч.1 ст.137, ст. 162, ст.255, ст.256, 257, п.3 Розділу VII Кодексу Адміністративного судочинства України

 

ПРОШУ :

  1. Ухвалити судове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі:

-          Визнати протиправними дії Відповідача щодо призначення, нарахування і виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 02.03.2009 р. по 28.02.2010 р. у неповному розмірі та щодо відмови у здійсненні донарахування і доплати сум допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

-          Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо донарахування і виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 02.03.2009 р. по 28.02.2010 р.

-          Стягнути з Відповідача на мою користь недонараховану та несплачену мені Відповідачем суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 02.03.2009 р. по 31.12.2009 р. 5522,61 грн. (п’ять тисяч п’ятсот двадцять дві грн. 61 коп.) та за період з 01.01.2010 р. – 1478,00 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім грн.) всього 7000,61 грн. (сім тисяч 61 коп.)

-          Зобов`язати відповідача провадити щомісячні виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з березня 2010 року по 21.12.2010 року, або до часу припинення виплати цієї допомогу, якщо це станеться до триріччя дитини, в розмірі не менше прожиткового мінімуму, який  гарантовано ст.46 Конституції України та встановлено ст.43 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

  1. Зобов’язати Відповідача до негайного виконання постанови суду за цим позовом .
  2. Стягнути з Державного бюджету України на мою користь всі судові витрати по справі.

 

 

«_____»____________2009                                                                        _________    

 

 

Додатки:

 

 

  1. Копія паспорта позивача.
  2. Копія свідоцтва про народження .
  3. Копія наказу  №15-в від 02.03.2009 р.
  4. Копія заяви від  про здійснення доплати
  5. Копія відповіді Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті раді від  №
  6. Копія довідки про допомоги та інші прибутки від 
  7. Копія адміністративного позову з додатками для відповідача
  8. Квитанція про сплату державного мита.

Последние комментарии

Опрос

Как долго вы судитесь?: