• warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.
  • warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, function 'phptemplate_username' not found or invalid function name in /home/zedinuas/public_html/includes/theme.inc on line 669.

Иск для застрахованной ребенок июнь 2008 переделанный по ГК!!!

Страница для печатиПослать другу

Луцький міськрайонний суд

43016, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 24

Позивач

ххх

 

Відповідач

Департамент соціальної політики

Луцької міської ради

43025, м. Луцьк, пр-т Волі, 4а

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

 

Про визнання дій неправомірними щодо  перерахунку державної допомоги  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  та  стягнення завданої  матеріальної  шкоди

 

Згідно з положеннями Конституції України:


-      Україна є демократична, соціальна, правова держава (Ст.1 Конституції України), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вона відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним її обов'язком (ч.2 Ст.3 Конституції України);
-      Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (Ст.21 Конституції України), конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч.2 Ст.22 Конституції України), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.2 Ст.22 Конституції України), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 Ст.64 Конституції України);
-      Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей (Ст.68 Конституції України), норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 Ст.8 Конституції України), права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч.1 Ст.55 Конституції України), кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 Ст.55 Конституції України).

 

Я, ххх, є матір'ю малолітньої дитини ххх, 13 червня 2008 року народження, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області зроблено актовий запис за № 1323 від 20 червня 2008 року, на доказ чого надаю копію свідоцтва про народження ххх  . ххх  є другою дитиною в сім”ї, на доказ чого надаю копію свідоцтва про народження ххх. Я проживаю разом з обома дітьми та самостійно здійснюю догляд за дітьми. На підтвердження факту спільного проживання надаю довідку  про склад сім´ї, видану ЖКП № 3 на мою вимогу. Я маю статус особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та маю право на матеріальне забезпечення за таким видом цієї системи страхування, як страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, яке є складовою частиною мого конституційного права на соціальний захист.

 

Згідно Постанови КМУ від 16.01.2007р. №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. Враховуючи таке, вважаю, що Відповідачем за даним позовом є Департамент соціальної політики Луцької міської ради.

 

З серпня 2008 року Департамент соціальної політики Луцької міської ради (далі – Відповідач), згідно поданої мною заяви, та на основі наказу «Про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”  № 12 від 07.08.2008 року, виданого ххх, де я працювала на момент надання відпустки по догляду за дитиною до 3-х років (копія наказу додається), згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ (далі по тексту ЗУ № 2240-ІІІ), з урахуванням положень Закону України „Про бюджет на 2008 рік” від 28.12.2007 р. № 107-VI (далі по тексту ЗУ № 107-VI).  прийняв рішення відповідно до статті 22 «Порядку нарахування та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» про нарахування мені допомоги по догляду за дитиною у розмірі, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Приймаючи до уваги, що мною не була надана декларація про доходи, допомога виплачувалася в мінімальному розмірі - в сумі 130 гривень. Таким чином, я отримувала і отримую до цих пір допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на рівні 130 гривень. Довідка про прибутки сім′ї № 993 від 09.11.2009р., виданої на вимогу Департаментом соціальної політики Луцької міської ради додається. Також надаю виписку з карткового рахунку станом на 18.02.2010р.

 

 06.11.2009 року я звернулася до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з заявою про порушення мого конституційного права на соціальний захист, та з вимогою про відновлення цього права засобом проведення перерахунку сум призначеного мені матеріального забезпечення та виплатою різниці, яка склалося між сплаченими сумами та гарантованим мені державою розміром матеріального забезпечення і подальшим наданням допомоги по догляду за дитиною до досягненння нею трирічного віку у відповідності з нормами діючого законодавства, але не менше прожиткового мінімуму, гарантованого Конституцією. Підставою для мого звернення  06.11.2009 року до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з заявою  були порушення моїх суб'єктивних публічних прав – права на соціальний захист та права власності (в розумінні матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на підставі ЗУ № 2240-III, як - законно очікуємого майнового блага, яке є об'єктом захисту положеннями Ст. 1 Протоколу N 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Європейського суду з справ людини по справі "Франческо Ломбардо проти Італії" (Francesco Lombardo v. Italy), pp. 26 - 27, § 17; Постанова по справі "Шулер-Цграгген проти Швейцарії" (Schuler-Zgraggen v. Switzerland) від 24 червня 1993 р., Series A, N 263, p. 17, § 46; Постанова по справі "Масса проти Італії" (Massa v. Italy) від 24 серпня 1993 р., Series A, N 265-B, p. 20, § 26 ), в правовідносинах, в яких моє право на матеріальне забезпечення гарантоване державою і яка виступає в цих відносинах у особі Департаменту соціальної політики Луцької міської ради.

 

У відповіді Департаменту соціальної політики Луцької міської ради № К-1203\060\20-11 від 11.11.2009 р. (додається) мені було відмовлено у перерахунку та проведенні зазначених виплат, гарантованих мені Конституцією України. У відповіді мені було вказано на те, що у 2008 році Департаментом соціальної політики виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проведено згідно Закону України „Про державну допомогу сім′ям з дітьми”. Далі наведено порядок нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2008 та 2009 роки згідно зі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».  Зазначено, що саме цим Законом Відповідач керувався при нарахуванні та виплаті допомоги як застрахованим, так і незастрахованим особам. Аргументації провомірності нарахування та виплати допомоги у розмірі 130 грн. (а саме згідно Закону України „Про державну допомогу сім′ям з дітьми”) у відповіді Відповідача взагалі не було надано.

 

30.11.2009 року я звернулася до Головного Управління праці та соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації зі скаргою (скарга була надіслана мною рекомендованим листом 30.11.2009р.) щодо дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (додається).  Головне Управління праці та соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації розглянуло мою скаргу та 24.12.2009р. надало відповідь № К-1635/5  , у якій не вважало дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради протиправними (додається).

 

Я вважаю, що відмова Відповідача провести перарахунок належних мені сум допомоги є незаконною, протиправною поведінкою при виконанні ним владних повноважень. У зв´язку з такою бездіяльністю Відповідачем нанесено мені  матеріальну шкоду у розмірі недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягненння нею трирічного віку.

 

Висновок  щодо нанесення матеріальної шкоди  я робила з огляду на такі обставини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції прав людини і основоположних свобод «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у частині першій статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Згідно ст.48 Конституції України я маю право на достатній життєвий рівень для себе і своєї дитини,  що включає достатнє харчування, одяг, житло. Конституційна гарантія достатнього життєвого рівня забезпечуєтся наявністю прожиткового мінімуму (згідно Преамбули ЗУ “Про прожитковий мінімум”). Отримуючи за виною Відповідача не прожитковий мінімум, а його третину, я не змогла реалізувати своє конституційне право на достатній життєвий рівень. Тим самим мені була нанесена  матеріальна шкода, бо я була вимушена своїй дитині та собі відмовляти в речах першої необхідності – достатньому харчування, необхідному одязі та інших предметах першої необхідності.

Зг. ст.1 ЗУ “Про прожитковий мінімум” - прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування. Таким чином, третина прожиткового мінімума не є достатньою величиною для збереження здоров’я. Здоров’я - це не тільки відсутність хвороб, як це прямо вказано в ст.3 “Основ законодавства України про охорону здоров'я” N 2801-XII від 19.11.1992 р., а саме - “У цих Основах та інших актах законодавства про охорону здоров'я основні поняття мають таке значення: здоров'я - стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів;”.  Чітким доказом погіршення здоров’я є факт отримання допомоги у недостатньому для підтримання  здоров’я  обсязі -  недостатньому не з моєї суб’єктивної точки зору, а з точки зору законодавства.  Достатній обсяг допомоги – це допомога у розмірі прожиткового мінімуму. Якщо точніше, то це як мінімум 50% прожиткового мінімуму, оскільки продовольча складова складає як мінімум 50% загального прожиткового мінімуму. Отже, отримуючи близько двох років третину прожиткового мінімуму у той час, як для збереження здоров’я необхідно як мінімум 50% прожиткового мінімума, я та моя дитина втратили частину свого здоров’я, це підтверджується діючим законодавством.

Хочу звернути увагу також на наступне. Моїй дитині на момент подання позову ще не виповнилося двох років, тому вона знаходиться на грудному годуванні з догодуванням у відповідності до Галузевої програми "Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2006 - 2010 роки", що затверджена 31 липня 2006 року наказом Міністерства охорони здоров'я, Академії медичних наук України. Згідно цього наказу: “Мета Програми - забезпечення реалізації міжнародних зобов'язань України щодо прав дитини у відповідності до Глобальної стратегії ВООЗ з вигодовування немовлят та дітей раннього віку та Європейської стратегії ВООЗ з питань здоров'я та розвитку дітей, за якими країни повинні мати чітко визначену політику, програму дій та підтримувати заходи, які сприяють виключному грудному вигодовуванню дітей до шести місяців та його подовження до двох років з введенням догодовування, дотримуватися Міжнародного зведення правил щодо збуту замінників грудного молока, а також забезпечити відповідність всіх медичних закладів, які надають допомогу матерям та дітям до критеріїв "Лікарня, доброзичлива до дитини".” Отже, крім недостатнього харчування у частині догодування предметами харчування, моя дитина також майже два роки недоотримує грудного молока, адже я сама харчуюсь також недостатньо.

 

 Висновок про порушення моїх прав у цих правовідносинах щодо розміру належних мені виплат я робила з огляду на такі обставини.

 

Згідно з положеннями Ст.46 Конституції: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі …. тимчасової втрати працездатності, …та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення…».

На виконання обов'язку держави по забезпеченню прав людини, в цілях створення механізму реалізації конституційного права громадян на соціальний захист, яке відповідно до Конституції гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, Верховною Радою України 14.01.1998 було прийнято Закон України №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту – ЗУ „Про основи”).
 Згідно з положеннями ч.3 Ст. 2 ЗУ „Про основи” одним із завдань законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на соціальний захист у разі  необхідності догляду за малолітньою дитиною. Згідно з положеннями Ст. 3 ЗУ „Про основи” право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно мають застраховані громадяни України.
Ст. 4 ЗУ „Про основи” виділяє серед видів загальнообов'язкового державного соціального страхування страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до ЗУ „Про основи”  (В редакції до внесення змін Законом України N 107-VI від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»- далі по тексту – ЗУ N 107-VI ). Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування зг. Ст. 6 ЗУ „Про основи” є застраховані громадяни. Одним з видів матеріального забезпечення зг. Ст. 25 ЗУ „Про основи” є допомога при народженні дитини та по догляду за нею. У цій же статті зазначено, що у разі прийняття законів з  внесення змін до законів України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування одночасно вносяться зміни до ЗУ „Про основи”.

Характеристика такого страхового випадку, як догляд за малолітньою дитиною, як підстава надання та отримання матеріального забезпечення, право на яке гарантоване загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (і яке є складовою частиною конституційного права на соціальний захист), умови надання, види та розміри цього матеріального забезпечення, визначено Законом України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». (далі по тексту – ЗУ № 2240-ІІІ). Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за ЗУ № 2240-ІІІ, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Одним з видів матеріального забезпечення зг. ЗУ № 2240-ІІІ є забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини. Право на цей вид матеріального забезпечення мають застраховані громадяни України.

Згідно з п.3 Розділу IX «Прикінцеві положення» ЗУ № 2240-ІІІ закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються до відносин з приводу надання матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, тільки в частині що не суперечить цьому Закону. Зокрема – положення акту, яким, згідно з п.5 Розділу IX «Прикінцеві положення» ЗУ № 2240-ІІІ, визначається розмір виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підлягають застосуванню тільки в тій частині, в якій вони не суперечать нормам ЗУ № 2240-ІІІ, якими встановлено розміри цих видів матеріального забезпечення, а саме: Ст. 43 ЗУ № 2240-ІІІ (В редакції до внесення змін ЗУ № 107-VI): «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що … не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.».

У грудні 2007 року, у зв'язку з прийняттям ЗУ № 107-VI, положеннями п.24 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» було фактично призупинено реалізацію гарантованого державою конституційного права на соціальний захист громадян, застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (за таким видом цієї системи страхування, як страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням), таким його різновидом, як - соціальне забечення.
Положеннями п.23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ № 107-VI було, фактично, тимчасово встановлено новий засіб реалізації права на соціальний захист громадянами, застрахованими у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, в разі настання страхових випадків «вагітність і пологи» та «догляд за малолітньою дитиною», як отримання соціальної допомоги за Законом України № 2811-XII від 21.11.1992 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»
(далі по тексту- ЗУ № 2811-XII ). Враховуючи викладене Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 “У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 25 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до пунктів 6, 7 Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ЗУ № 107-VI, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при визначені розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно керуватися статтею 43 ЗУ № 2240-ІІІ, а не положеннями ЗУ № 107-VI, які визнані неконституційними.

 

Аналізуючи можливість застосування до порядку та розміру виплати у 2008 році застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку статті 43 ЗУ 2240-ІІІ та статті 15 ЗУ № 2811-ХІІ слід виходити з наступного.

До 01.01.2008 року на осіб, застрахованих в системі державного соціального страхування, які мали право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статей 3, 4 ЗУ 2240-ІІІ, розповсюджувалася без виключень дія зазначеного Закону щодо встановлення підстав, розміру та порядку виплати допомоги. ЗУ № 107-VI в назві та тексті ЗУ 2240-ІІІ було виключено право на отримання застрахованими особами зазначеної допомоги, та виключені статті 42 та 43, які передбачали порядок та розміри виплати зазначеної соціальної гарантії. В свою чергу ЗУ № 107-VI були внесені зміни до статті 15 ЗУ № 2811-ХІІ, з якої було виключено слово незастрахованим. Такі зміни стали підставою розповсюдження дії статті 15 ЗУ № 2811-ХІІ як на застрахованих осіб, так і на незастрахованих в системі державного соціального страхування.

Але Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року всі зміни, внесені ЗУ № 107-VI до ЗУ 2240-ІІІ були визнані неконституційними та їх дія на 2008 рік була повністю поновлена. Приймаючи до уваги, що на розгляд Конституційного суду не вносилися питання конституційності статей ЗУ № 107-VI в частині внесення змін до ЗУ № 2811-ХІІ, фактично у 2008 році питання порядку та розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулювалися статтями 41,43 ЗУ 2240-ІІІ та статтею 15 ЗУ № 2811-ХІІ.

ЗУ № 2811-ХІІ прийнятий відповідно до Конституції України і встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги. Ст. 1 даного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Тобто законодавець одразу, при прийнятті даного Закону, визначив, що норми цього закону не є вичерпними законодавчими нормами щодо забезпечення соціально захисту. Що і підтверджує наявність (прийняття в подальшому) інших законів, які також стосуються соціального забезпечення населення, зокрема це:

- Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р.,  який  визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та Законами України основних соціальних гарантій (загальній закон);

- ЗУ 2240-ІІІ, який визначає коло осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (спеціальний закон).

Тобто, сам ЗУ № 2811-ХІІ має посилання на інші закони України - чим дозволяє їх використання.

Таким чином, я, як застрахована особа, вимагаю (і це підтверджує позиція Конституційного суду України) застосування до мого страхового випадку з приводу народження застосування норм відповідного закону – ЗУ 2240-ІІІ, а не ЗУ № 2811-ХІІ, оскільки норми останнього мають більш загальне відношення до факту народження з огляду на сферу регулювання.

Оскільки я застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням та справно сплачувала відрахування на даний вид страхування, то розміри допомоги при народженні та догляду за дитиною повинні призначатись Згідно ЗУ 2240-ІІІ.

Крім того, закони про Державний бюджет на певний рік не можуть будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, що стосується також і внесення змін стосовно порядку, підстав та розмірів виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про що зазначено в Рішенні Конституційного суду від 22.05.2008 року, норми якого являються преюдиціальними для судів загальної юрисдикції.

Те саме тлумачення ст.95 Конституції України остаточно надав Конституційний суд України і у Рішенні №26-рп/2008 від 27.11.2008 р. (цитую):

«Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходiв та видаткiв на загальносуспiльнi потреби), створює належнi умови для реалiзацiї законiв України, iнших нормативно-правових актiв, ухвалених до його прийняття, якi передбачають фiнансовi зобов’язання держави перед громадянами i територiальними громадами.  Саме у виконаннi цих зобов’язань утверджується сутнiсть держави як соцiальної i правової. Відповідно до статей 1, 3 Конституцiї України та принципiв бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно вiдмовлятися вiд взятих на себе фiнансових зобов’язань, передбачених законами, iншими нормативно-правовими актами, а повинна дiяти ефективно i вiдповiдально в межах чинного бюджетного законодавства.»

 

В зв’язку з прийнятим Конституційним Судом України Рішенням поновлено дію статей 41 та 43 ЗУ 2240-ІІІ, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

"Згідно ч.2 ст.42 ЗУ 2240-ІІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Враховуючи ту обставину, що даний вид допомоги надається застрахованим особам (матері дитини) у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки, то слід дійти до висновку, що необхідно виходити з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для застрахованої працездатної особи, якій компенсується втрата заробітної плати на період відпустки по догляду за дитиною.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.1 Закону України від 15.07.1999р. №966-XIV «Про прожитковий мінімум» до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. На підставі вищевикладеного слід дійти до висновку, що застрахована працездатна особа, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відноситься до категорії «працездатних осіб».»

Згідно ст. 3 ЗУ "Про прожитковий мінімум" основними принципами формування набору продуктів харчування для працездатної особи є:

задоволення організму працюючої особи у відтворенні
працездатності;

 збереження працездатності для безробітного;

відновлення у необхідних випадках працездатності для особи, яка її втратила

Вважаю, що період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме і є відновленням у необхідних випадках працездатності для особи, яка її втратила.

Крім того, ще одним аргументом на користь застосування при розрахунку сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розміру прожиткового мінімуму саме для працездатних осіб є той факт, що органи соціального захисту населення при розрахунку зазначеного вище виду допомоги з врахуванням сукупного доходу сім´ї використовують наступну формулу: 
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується  у  розмірі,  що  дорівнює  різниці  між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не  менше  23  відсотків  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних    осіб,   для   застрахованих   осіб,   у   порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також той факт, що я є особою, застрахованою у системі загальнообов´язкового державного соціального страхування, вважаю, що для розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що належить мені,  слід застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб.

 

Відповідно до статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», був встановлений наступний прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатної особи:


           • з 1 січня 2008 – 633,00 гривні,

  • з 1 квітня 2008- 647,00 гривень,

  • з 1 липня 2008– 649,00 гривень,

  • з 1 жовтня 2008– 669 гривень.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  на 2009 ріу був встановлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року (тобто 669,00 гривень на місяць для працездатної особи.)

Відповідно до Закону України від 20.10.2009р. № 1646-VI „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 листопада 2009р. встановлено  на рівні 744,00 грн. на місяць, з 1 січня 2010р. встановлено  на рівні 869,00 грн. на місяць

Зважаючи на те, що в період з 11 серпня 2008 року по 31 березня 2010 року (по дату повного місяця мого звернення в суд) Відповідач продовжував нараховувати мені невірно призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за весь період отримання допомоги (з 11 серпня 2008 по 31 березня 2010 року)  я недоотримала 11322,59 грн. ( розрахунок наведено в таблиці Додатку № 1).

 

Крім того, вважаю, що за весь період отримання допомоги, я недоотримала індексацію моїх недоотриманих грошових доходів. Згідно Статті 52. Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.” Інфляційні втрати щодо заборгованості (грошового зобов’язання) – це своєрідне «здешевлення», якого зазнає заборгованість (грошове зобов’язання) внаслідок інфляції.

Вiдповiдно до вимог ст. 2. Закону України від 03.07.1991 р. № 1282-XІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (ВВР, 1991, N 42, ст.551) (далі – Закон про індексацію) (у редакції до внесення змін ЗУ № 107-VI, які визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008), соцiальна допомога вiдноситься до категорiї виплат, якi пiдлягають індексації.
Цитую: «Підтримання купівельної спроможності встановлених законодавством України соціальних виплат, що мають цільовий і разовий характер, здійснюється шляхом підвищення державних соціальних гарантій та інших виплат, виходячи з яких визначаються розміри соціальних виплат, які є об'єктами індексації.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення»

Підстави для проведення індексації визначає ст. 4 Закону про індексацію:
«Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка».
Відповідно до статті 6 Закону про індексацію «У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів». Статтею 5 Закону про індексацію визначені і джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Це: «Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України». Відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків

Щодо обчислення сум індексації докладні роз’яснення з наведенням прикладів надає Постанова Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

Згідно з Постановою формула розрахунку має такий вигляд:

(сума боргу × індекс інфляції %) – сума боргу = сума індексу інфляції.

 

Крім того вважаю, що Департамент соціальної політики, невірно нараховуючи належні мені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тим самим прострочив виконання свого грошового зобов´язання і тому на мою вимогу зг. ч. 2 статті 625 Цивільного Кодексу України зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

 

Виходячи з вищенаведеного, зроблені мною розрахунки виглядають таким чином (детальний розрахунок в Таблицях Додатку №2 ):

1.                    Борг, що утворився через недоплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – 11322,59 грн.

2.                    На цю суму нарахований % інфляції – 1318,32 грн.

3.                     3 % річних –  277,34 грн.

4.                     Усього борг з % інфляції та 3 % річних становить –  12918,25 грн.

 

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також ст. 1173 та 1166 Цивільного кодексу України, так як Відповідача не здійснив перерахунок належнихмені сум допомоги за наявності у нього обов'язку здійснити нарахування мені сум допомоги згідно законодавства України та  можливістю здійснити таке нарахування; а також у зв´язку з завданням бездіяльністю Відповідача майнової шкоди мені та моїй дитині у розмірі недоотриманої допомоги, вважаю, що Відповідач зобов´язаний відшкодувати мені недоотриману допомогу у повному обсязі.

         

 Статтею 8 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд  вирішує  справи  відповідно  до  Конституції  України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті відповідним органом на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією  та законами України. У разі невідповідності правового акта Закону  України  або міжнародному   договору,  згода  на  обов'язковість  якого  надана Верховною Радою України,  суд застосовує акт  законодавства,  який має вищу юридичну силу, у   разі   невідповідності   закону  України  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України, суд застосовує міжнародний договір. Якщо   спірні   відносини  не  врегульовані  законом,  суд застосовує  закон,  що  регулює  подібні  за   змістом   відносини (аналогія  закону),  а  за  відсутності  такого  - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється   відмова   у   розгляді  справи  з  мотивів відсутності,  неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

 

   Рішення Конституційного Суду України та практика Європейського Суду з прав людини стверджують, що систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, фактично скасовує їх дію. Внаслідок, зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (ч.3 ст.46 Конституції України), та порушується гарантоване у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвій рівень.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який грунтується на Конституції і не суперечить їй.

Також, коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй, Суд безпосередньо застосовує Конституцію.

Так, у п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.1.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Окрім того, згідно з абзацом 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

 Прошу Суд звернути увагу на те, що - погоджуючись з Відповідачем та визнаючи правомірність використання ним у відносинах по наданню "допомоги" норм аконів «Про Державний бюджет України” на 2008 та 2009 роки зі звуженим розміром допомоги, які обмежують права, надані мені та моїй дитині ЗУ 2240-ІІІ, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; та інш., та являють собою - посяганням на наші з дитиною конституціні права (право на достатній жіттєвий рівень, право на соціальний захист) - Суд легалізує дії Відповідача та узаконить ці посягання.

Звертаю увагу на те, що згідно з положеннями п.1 Ст. 3 «Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року»: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.»

Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.

 

 

 

 

 

 

 

На підставі вищенаведеного, керуючись:

1. Статтями 1, 3, 8, 21, 22, 24, 46, 48, 55, 56, 64, 68,95, 152 Конституції України (щодо дії в Україні верховенства права, дії Конституції як акта найвищої юридичної сили, відповідальності держави перед людиною, непорушності конституційних прав, заборони звуження та обмеження змісту та обсягу існуючих прав, права на соціальний захист та розмір соціальних виплат як не нижчих за прожитковий мінімум);

2. Статтями 41-43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);

3. Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (щодо неконституційності положень законів про обмеження розміру державних допомог на 2008 рік);

4. Рішенням Конституційного Суду України №26-рп/2008 від 27.11.2008 року (тлумачення щодо неконституційності положень законів про обмеження розміру державних допомог взагалі);

5. Статтями 1, 4, 7 Законом України "Про звернення громадян" (щодо права звернення, предмету звернення, строку розгляду скарги);

6. Статтею 17 Закону Укаїни «Про державні соціальні стандарти та гарантії» (Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом);

7. Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року у справі №1-31/2000 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про чинність Закону України „Про рахункову палату”, офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України);

8. Листом Міністерства юстиції від 29.07.2008 № 337-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у разі колізії».

9. Розділу 7, пунктами 7.1 та 7.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги»

10. Ст. 1 Протоколу N 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Європейського суду з справ людини по справі "Франческо Ломбардо проти Италії" (Francesco Lombardo v. Italy), pp. 26 - 27, § 17; Постанова по справі "Шулер-Цграгген проти Швейцарії" (Schuler-Zgraggen v. Switzerland) від 24 червня 1993 р., Series A, N 263, p. 17, § 46; Постанова по справі "Масса проти Італії" (Massa v. Italy) від 24 серпня 1993 р., Series A, N 265-B, p. 20, § 26)

11. Законом України №16/98-ВР від 14.01.1998 «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

12. Постановою КМ України від 27.12.2001 р. «Про Порядок призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми»

13. п.1 Ст. 3 «Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року»

14. Ст. 5 Сімейного кодексу України

15. Ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»

16. Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»

17. П. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.1.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»

18. Абзацом 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади”

19. Цивільним процесуальним кодексом України

20. Ст. 2, 4, 5, 6 Закону України «Про iндексацiю грошових доходiв населення»

21. Ст. 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію"

22. Роз’ясненням ВАСУ від 12.05.99р. N 02-5/223 «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»

23. Листом Верховного суду України від 03.04.97р. N 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»,

24. Цивільнимо кодексом України,

25. Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»

 

ПРОШУ:

 

1.      Визнати  відмову Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо здійснення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно діючого законодавства, але не менше прожиткового мінімуму неправомірною.

2.      Стягнути з  Департаменту соціальної політики Луцької міської ради матеріальну шкоду у розмірі недоотриманої внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 серпня 2008 року по 31 березня 2010 року (по дату повного місяця звернення до суду), що складає на момент подання позову 11322,59 гривень (Одинадцять тисяч триста двадцять дві грн. 59 коп.)

3.      Стягнути з  Департаменту соціальної політики Луцької міської ради індексацію моїх недоотриманих грошових доходів за період з 11 серпня 2008 року по 31 березня 2010 року (по дату повного місяця звернення до суду), що складає на момент подання позову 1318,32 гривень (Одну тисячу триста вісімнадцять грн. 32 коп.)

4.      Стягнути з  Департаменту соціальної політики Луцької міської ради три проценти річних від простроченої суми, що складає на момент подання позову 277,34 гривень (Двісті сімдесят сім грн. 34 коп.)

5.      Стягнути на мою користь з Відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі -54,40 грн. (П´ятдесят чотири грн. 40 коп.).

 

Додатки:

 


1. Додаток 1

2. Додаток 2

 

До позову додаються:

 

1.                Копія даного цивільного позову для Відповідача з Додатками
(1 примірник)

2.                Копія паспорту ххх (2 примірники)

3.                Копія ідентифікаційного номеру ххх
(2 примірники)

4.                Копія свідоцтва про народження ххх (2 примірники)

5.                Копія свідоцтва про народження ххх (2 примірники)

6.                Довідка з ЖЕКу про склад сім´ї від 22.02.2010р. (оригінал та одна копія)

7.                Копія наказу «Про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» від 07.08.2008 року № 12 (2 примірники)

8.                Виписка банку по картковому рахунку, який було відкрито спеціально для перерахування соціальної допомоги при народженні та допомоги по догляду за дитиною станом на 18 лютого 2010 року (оригінал та одна копія)

9.                Відповідь Департаменту соціальної політики Луцької міської ради № К-1203\060\20-11 від 11.11.2009 р. (оригінал та одна копія)

10.            Довідка про прибутки сім′ї № 993 від 09.11.2009р., видана на вимогу Департаментом соціальної політики Луцької міської ради. (оригінал та одна копія)

11.            Скарга до Головного Управління праці та соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації від 30.11.2009р. (оригінал та одна копія)

12.            Відповідь Головного Управління праці та соціальних питань у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації № К-1635/5  від 24.12.2009р. (оригінал та одна копія)

13.            Квитанція про сплату судового збору в розмірі 3,40 грн. та  51,00 грн. (оригінал та одна копія)

 

 

________________ 2010 року _________ /ххх/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комментарии

Касательно иска

Уважаемый Автор, скажите пожалуйста, Вы под ГК подразумеваете гражданский кодекс??

Если да, то иск оставлен с ошибками, он не может быть админстративынм. это должно быть исковое заявление о проведении перерасчета; в части перечисления нормативной базы обязательные ссылки на статьи ГК и ГПК, невозможно в гражданском производстве определять чьи-либо действия или бездействия незаконными.

Последние комментарии

Опрос

Как долго вы судитесь?: